Верифікація внутрішньо переміщених осіб як підстава до обмеження вибору банку

З початком трагічних подій на сході України в національному законодавстві з’явилося таке поняття, як «внутрішньо переміщені особи» (далі – ВПО). Наразі це громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.


З 01.10.2014 р. з метою підтримки вказаних осіб Кабінет Міністрів своєю постановою №505 встановив щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг. Також цим документом уряд затвердив порядок надання щомісячної адресної допомоги ВПО (далі – Порядок №505).


На початку вищевказаний Порядок №505 не визначав банківської установи, через яку ВПО повинні була отримувати адресну допомогу. Кожен, кому вона призначалася, самостійно вирішував, послугами якого банку скористатися для отримання допомоги від держави.


Проте з часом ситуація змінилася. Зокрема, Кабінет Міністрів розпочав запровадження монополії одного банку, якому поступово було передано одноосібне право виплачувати ВПО кошти щомісячної адресної допомоги та інші соціальні виплати. Інші банківські установи такої можливості були позбавлені.


У статті йтиметься про те, як уряд віддав право виплачувати щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг та інші соціальні виплати ВПО лише одному з національних банків.


Історія введення монополії


Першим кроком до введення монополії одного банку стало внесення постановою Кабміну №615 від 12.08.2015 р. змін до постанови уряду №637 від 05.11.2014 р. Зокрема, у зв’язку із внесенням змін в п. 1 постанови №637 в редакції постанови №615 було вказано: «Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому». Проте це стосувалося лише виплати пенсій.


Остаточно ж законсервувати такий підхід мала постанова Кабміну №167 від 14.03.2016 р. Її положення поставили можливість отримання всіма ВПО пенсій, щомісячної адресної допомоги та будь-яких інших соціальних виплат за рахунок державного чи місцевого бюджетів або фондів соціального страхування в пряму залежність від укладення такими особами договорів із ПАТ «Державний ощадний банк України» (далі – Ощадбанк).


Спірні норми та їх наслідки


Як наслідок, ВПО, які вправі отримувати адресну допомогу та інші соціальні виплати від держави, але з 01.07.2016 р. не погодилися вступати в договірні відносини з Ощадбанком, автоматично були позбавлені можливості отримувати такі кошти від держави.


Абзац 4 п. 1 постанови №637 в редакції постанови №167 вказує: установлено, що починаючи з 1 липня 2016 р. виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».


Внаслідок запровадження вищеописаних змін тисячі внутрішньо переміщених осіб фактично проти власної волі були змушені вступати в договірні відносини з Ощадбанком. Для багатьох з тих, у кого вказані виплати - єдине джерело доходу, вступ у договірні відносини з державним банком став умовою їх виживання. І їм довелося її прийняти.


Позиція органів влади


У своєму листі №9356/0/14-16/039 від 29.06.2016, надісланому на адресу Рівненського КВУ, Мінсоцполітики зазначило: «здійснення виплат соціальних допомог ВПО з 01.07.2016 виключно через рахунки та мережу установ та пристроїв ПАТ «Ощадбанк» передбачено з метою недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час виплати соціальних допомог, покращанню адресності на користь найбільш нужденних верств населення, запобігання фінансуванню тероризму, та сприяє створенню нормативної бази, необхідної для проведення верифікації виплат ВПО».


Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у листі-відповіді від 25.07.2016 р. на звернення переселенки з Криму Ельвіри Шиліної повідомила, що «Кабмін уповноважений самостійно визначати строки та умови надання щомісячної адресної допомоги, в тому числі і спосіб її отримання». При цьому, п. Лутковська послалася на рішення Конституційного Суду України в справі №3-рп/2012 від 25.01.2012 р. По суті вона відмовилася визнати наявність порушення прав людини в рішенні уряду ввести монополію одного банку щодо виплати соціальних платежів.


Фактично єдиним державним органом, який, хоч і не прямо, але опосередковано визнав, що надання Ощадбанку єдиному права виплачувати ВПО пенсії та грошові допомоги, є обмеженням права ВПО, став Антимонопольний комітет України. Адже, саме державний уповноважений цього органу в листі-відповіді №130-17/04-9337 на звернення Шиліної Е.Д. повідомив: «… Комітетом були надані зауваження, які полягали в тому, що визначення АТ «Ощадбанк» єдиним уповноваженим банком для виплати пенсій та грошової допомоги ВПО може призвести до надання переваг зазначеному банку порівняно з іншими банківськими установами, які можуть бути визнані уповноваженими за результатами конкурсного відбору, та до обмеження права вказаної категорії осіб на вибір уповноваженого банку для відкриття поточного рахунку на виплату державної допомоги…».


Про гірші умови банківського обслуговування


Окремо слід звернути увагу на те, чому умови банківського обслуговування ВПО Ощадбанком у порівнянні з іншими банками та обслуговуванням інших жителів України є гіршими. Так, банківські картки, які видаються ВПО Ощадбанком, не передбачають можливості переводити кошти на картки інших банків, користуватися інтернет-банкінгом, проводити розрахунки за товари та послуги через мережу Інтернет, знімати кошти через банкомати будь-яких банків. Водночас, платіжні картки, які ВПО отримували в інших банках і на які їм до 01.07.2016 р. перераховувалися соціальні виплати з бюджету, передбачали обслуговування на кращих умовах. Зокрема, картки інших банків не передбачали вищевказаних обмежень (наприклад, Райффайзенбанку Аваль, Приватбанку тощо).


Фізична верифікація ВПО


У своїх листах №993/039/97-16 та №1019/039/97-16, надісланих на адресу Рівненського КВУ, Мінсоцполітики зазначає: «Міністерством фінансів в 2015 році був запроваджений експеримент через внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 та №509, який показав, що лише за рахунок впровадження фізичної верифікації через відділення ПАТ «Ощадбанк» вдалось оптимізувати кількість одержувачів з 274 до 220 тис. сімей на фоні зростаючої кількості ВПО в країні, що у річному виразі дало 1074 млн. грн. економії, з них у 2016 році – понад 530 млн. гривень. Слід зазначити, що з початку 2016 року на підставі інформації органів СБУ призупинено виплату 460,8 тис. ВПО, які є пенсіонерами. Станом на 01.07.2016 за поновленням звернулося 157,9 тис. пенсіонерів, поновлено виплати – 126,7 тис. пенсіонерів...».


Проте наведені Міністерством аргументи аж ніяк не свідчать про те, що вказане було досягнуто завдяки визначенню уповноваженим банком лише Ощадбанку. Наразі немає жодних аргументів, які б свідчили, що такі ж повноваження стосовно фізичної верифікації ВПО, як Ощадбанк, не зможуть виконувати інші банківські установи в Україні.


Про судове оскарження


На сьогодні вже майже півроку на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа №826/11272/16. За правової підтримки bro bono зі сторони Рівненського КВУ позов подала проти Кабміну рівнянка з Криму Ельвіра Шиліна. Жінка оскаржує постанову КМУ №167 від 14.03.2016 р., якою її можливість отримувати адресну допомогу від держави поставлено в залежність від вступу в договірні відносини з Ощадбанком. Вона не хоче проти власної волі вступати в такі відносини з Ощадбанком і через це вже не один місяць не отримує допомоги від держави.


Чи стане суд на захист прав людини, ймовірно, стане відомо 31.01.2017 р., коли планується розгляд цієї справи в судовому засіданні.


На завершення


В автора немає сумнівів щодо того, що суд прийме рішення по даній справі. Яке залежить від судді й того, чи не здійснюватиме на нього тиску уряд. Та Кабмін може виправити ситуацію - надати повноваження іншим банкам обслуговувати соціальні виплати, які виплачуються ВПО за рахунок коштів бюджету. Але хто перший зважиться припинити обмеження прав ВПО (уряд чи суд) і чи зважиться взагалі… Покаже час.