У Верховній Раді частіше говорять про тарифи, ніж про війну

За два роки роботи Верховної Ради народні депутати прийняли 196 законів, 49 із яких стосувалися соціальної політики. Фахівці КВУ вирішили проаналізувати, як фракції Верховної Ради VIII скликання виконують свої обіцянки в цій в частині. Результати дослідження були представлені вчора на прес-конференції в УНІАНі в Києві.


Як виявилося, за останні півроку роботи парламенту депутати згадували у своїх виступах тарифи 438 разів – шість разів за пленарне засідання. Тоді як про війну говорили 342 рази».


Найчастіше про тарифи говорили депутати «Батьківщини» та РПЛ: 82 та 69 згадок відповідно. Депутати «Опозиційного блоку» згадували тарифи 62 рази, «Самопомочі» – 43, Блоку Петра Порошенка – 30 разів. Фактично ігнорували тему тарифів депутати «Народного Фронту» – лише вісім згадок.


Абсолютна більшість згадок про тарифи зі сторони «Батьківщини» та РПЛ носили негативний характер. Серед епітетів, які найчастіше використовували обидві фракції щодо тарифів: «завищені», «корупційні», «драконівські», «грабіжницькі», «непрозорі». Депутати РПЛ 12 разів вжили словосполучення «тарифний геноцид».


Найчастіше обидві фракції критикували встановлення ринкової ціни на газ для населення і промисловості, а також видачу субсидій.


Проте, така позиція суперечить попереднім обіцянкам фракцій «Батьківщини» та Радикальної партії. Зокрема:


- Коаліційній угоді 2014 року: «перехід на єдині для всіх споживачів принципи ринкового ціноутворення на газ та електроенергію… одночасне здійснення переходу до адресних дотацій соціально вразливим верствам населення».


- Публічним виступам їх лідерів: «Ринку не існує, і коли вам говорять про ринкову ціну на газ, то це обман» (Юлія Тимошенко, 2016 рік) і «Ринкова ціна на газ — це жорсткий примус до модернізації країни… Так, ринкова ціна на газ — це боляче, але хто сказав, що свобода це безкоштовний подарунок?» (Юлія Тимошенко, 2013 рік).


- Меморандуму уряду із МВФ 2009 року: «Наша ціль полягає в тому, щоб досягти зближення всіх тарифів з цінами на імпорт, надаючи при цьому ефективну систему соціальної безпеки для захисту вразливих груп населення».


«БАТЬКІВЩИНА» ТА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА – НАЙМЕНШ ПОСЛІДОВНІ ФРАКЦІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ VIII СКЛИКАННЯ


Про це свідчать результати голосувань за соціальні законопроекти, що аналізувалися в рамках звіту КВУ: «Як фракції Верховної Ради VIII скликання виконують обіцянки в частині соціальної політики». Всього було враховано 49 відповідних голосувань.


Депутати «Батьківщини» голосували стабільно (60-80% «за») лише за 23 закони. У решті випадків число голосів «за» коливалося від 0 до 90%. Зокрема, вихід із коаліції в лютому 2016 року призвів до того, що «Батьківщина» не брала участі в голосування за низку соціальних законів. До прикладу, за закон №1010 щодо призначення пенсій особам, що постраждали під час Революції Гідності.


Депутати Радикальної партії Олега Ляшка були послідовними (70-90% «за») під час голосувань за 26 законів. В інших же ситуаціях кількість голосів суттєво розходилася. Так, за сім законів проголосувало менше 50% депутатів фракції. У той же час п’ять законів підтримало більше 90% депутатів. Серед іншого депутати РПЛ не підтримали закон №1368 про індексацію аліментів (10% «за»), хоч проведення індексації є однією із обіцянок фракції.


«Опозиційний блок» стабільно голосував, в інтервалі 0-20%, за 27 законів. Як правило, послідовність «Опозиційного блоку» полягала в тому, що депутати взагалі не підтримували соціальні ініціативи. Депутати цієї фракції не дали жодного голосу за 19 соціальних законів, часто пояснюючи це тим, що мають власні відповідні законопроекти.


Депутати «Самопомочі» голосували послідовно (70-90% «за») за 31 соціальний закон. Саме депутати «Самопомочі» в середньому найбільше підтримували соціальні закони. Так, за 22 закони проголосувало більше 80% депутатів фракції.


«Народний Фронт» був послідовним (70-90% «за») при голосуванні за 35 законів. Лише за один закон підтримало менше 50% депутатів і один – 0%. У той же час відразу за 23 закони проголосувало більше 80% депутатів.


Найбільш послідовними виявилися депутати Блоку Петра Порошенка. Вони стабільно, 60-80% «за», підтримували 43 соціальні закони. За жоден соціальний закон не проголосувало менше 50% фракції. Але у той же час лише за один закон віддали голос більше 80% депутатів. Рекордну підтримку, 83% «за», отримав закон щодо призначення пенсій особам, які постраждали під час Революції Гідності.


БПП, НАРОДНИЙ ФРОНТ ТА РПЛ – ЛІДЕРИ ЗА КІЛЬКІСТЮ УСПІШНИХ СОЦІАЛЬНИХ ЗАКОНОПРОЕКТІВ


За два роки роботи Верховної Ради народні депутати прийняли 196 законів, 49 із яких стосувалися соціальної політики.

 


Більше всього успішних законопроектів на соціальну тематику розробили депутати Блоку Петра Порошенка – 19. Ще 15 успішних законопроектів у «Народного Фронту» і 11 – у Радикальної партії Олега Ляшка. У «Батьківщини» – сім успішних законів. Найменш результативною виявилася робота «Самопомочі» та «Опозиційного блоку» – по два успішних законопроекти.


Найбільше соціальних законів, 15, стосувалися захисту військовослужбовців, ветеранів війни та учасників АТО. Шість законопроектів були спрямовані на підтримку учасників Революції Гідності. По 5 законів було прийнято задля забезпечення потреб малозабезпечених сімей та людей з інвалідністю; по одному ¬– потреб внутрішньо переміщених осіб, біженців та колишніх працівників органів внутрішніх справ.


ЗВІТ КВУ: «ЯК ФРАКЦІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ VIII СКЛИКАННЯ ВИКОНУЮТЬ ОБІЦЯНКИ В ЧАСТИНІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ»